Депортація – це процес і результат контрольованої владою насильницької, примусової висилки фізичної особи (або групи осіб) за межі держави, як правило, за скоєння низки правопорушень, а також на користь національної безпеки, захисту прав і свобод громадян, здоров'я громадського порядку, моральності та т.п. Фактично депортація означає видворення (адміністративне видворення) із забороною на певний термін (або довічно) в'їжджати на національну територію.
З загальних підстав рішення про депортацію приймається посадовцем або державним органом влади в межах своїх компетенцій. Вперше рішення про депортацію було прийнято наприкінці XVIII століття під час подій, пов'язаних із Французькою буржуазною революцією.
Депортація із Польщі: підстави
Польське законодавство не має чіткої регламентації принципів депортації з країни. У більшості випадків за вчинення правопорушень, що тягнуть за собою виселення іноземного громадянина з території держави, рішення про те, що робити з порушником (насамперед, про терміни депортації та заборони перетину польського кордону для в'їзду) приймає чиновник, наділений такими повноваженнями.
За які ж правопорушення термін депортації визначається органами та посадовими особами польського воєводського управління?
- Нелегальна робота (працевлаштування).
- Незаконне підприємництво.
- Порушення правил прикордонного руху (термінів, межі заборонених до руху територій тощо).
- Невідповідність заявленої у візі мети перебування на території Республіки Польща (якщо законодавство забороняє це).
- Недостатня кількість фінансового забезпечення для перебування на території країни та несплата обов'язкових податкових зборів.
- Порушення санітарних правил і норм, що створює загрозу життю та здоров'ю місцевого населення (такий принцип став особливо актуальним у 2020-2021 роках через пандемію COVID-19 при порушенні карантинних правил).
- Позбавлення іноземного громадянина статусу біженця або відмова у наданні такого статусу.
В інших випадках термін депортації визначено та виноситься автоматично:
- депортація терміном до 3 років передбачається за:
- відсутність візи, іншої законної підстави для перебування на території Республіки Польща;
- незаконне перетинання кордону Польщі;
- перевищення терміну перебування на території держави (за законними підставами);
- депортація на строк до 5 років передбачається у разі визнання іноземцям джерелом загрози національній, державній або громадській безпеці (цей вид депортації із забороною в'їзду на територію Республіки Польщі може бути пролонгований на черговий термін будь-яку кількість разів).
Термін депортації та заборони на в'їзд іноземного громадянина, визнаного винним у скоєнні злочину, передбаченого кримінальним законодавством Республіки Польщі, обчислюється залежно від виду та строків кримінального покарання:
- за умовного терміну заборона обчислюється терміном покарання та автоматично збільшується ще на 3 роки;
- при реальному висновку терміном трохи більше 3 років заборона обчислюється терміном ув'язнення і автоматично збільшується ще 3 роки;
- при реальному висновку терміном понад 3 років заборона обчислюється терміном ув'язнення і автоматично збільшується ще п'ять років.
Незастосовність принципів депортації
Існує три категорії іноземних громадян, щодо яких (за польськими законами) депортація не може застосовуватись. До них відносяться:
- особи, які мають статус біженця, а також іноземні громадяни, щодо яких діє додатковий захист польського уряду;
- особи, які мають у Польщі статус ПМЖ;
- особи, визнані жертвами торгівлі людьми.
Висновок
Таким чином, законодавство Республіки Польщі передбачає можливість депортації іноземних громадян, хоча й не має чіткої деталізації принципів у цьому питанні.
Найбільш поширеними та «популярними» підставами для видворення іноземця з території Республіки Польщі є такі причини:
- порушення терміну перебування;
- нелегальне працевлаштування;
- незаконне перетин кордону;
- нестача коштів для життя;
- несплата податків.